пʼятниця, 6 травня 2016 р.

Трагічна доля українського селянства (за творами В. Стефаника)

Трагічна доля українського селянства... Скільки митців зобразили її у своїх творах, намагаючись хоч щось змінити. Та, мабуть, найсильніше, найбільш вражаюче картину життя простих українців передав у своїх новелах Василь Стефаник.
Чи знайдеться хоча б одна людина, яка без сліз читала б його "Новину", "Катрусю", "Камінний хрест"? "Співець людського горя", як називав його Марко Черемшина, писав, здавалося, душею, серцем, народним болем і стражданням. У письменника немає новел, які б мали щасливий кінець. Можливо, це тому, що він говорив правду?..
У "Новині" Гриць Летючий утопив свою доньку. На тому, що не любив дітей, а тому, що йому важко було дивитися їм у вічі, адже вони були голодні і такі нещасні... Як передати горе іншого батька ("Сини"), сини якого загинули на війні? Він же залишився на світі зовсім один. А які почуття переживає помираюча матір, що залишає маленьких дітей самих ("Кленовий листок")? Що відчуває в новелі "Камінний хрест" Іван Дідух, який здоров'я і півжиття віддав праці на землі і змушений був разом із сім'єю емігрувати до Канади? Ця новела - глибока трагедія українського селянина, змушено розвивати віковічні зв'язки із рідном землею! Але ще страшніше стає тоді, коли я дізнаюся що багато новел написані за фактами які мали місце в житті.
Кожного разу, читаючи який-небудь твір Василя Стефаника, я питаю себе: "Для чого головний герой це зробив? Що його до цього довело?". І кожного разу знаходжу відповідь у тих-таки новелах. Це доводить їх глибоку психологічність і моральність. Як влучно висловився Максим Горький, коли сказав: " Як коротко, сильно і страшно пише ця людина". Справді,  тут уже нічого й додати...
У новелах Василя Стефаника немає краси, адже кожне його творіння викликане слізьми, горем і розпачем. З поодиноких новел складається ціла картина життя українського селянства на зламі століть. Але, попри все, ці твори - це картина безмежної любові письменника до людей.


Немає коментарів:

Дописати коментар